Моя мама – єдина близька людина, яка залишилася зі мною. Ми жили на межі бідності. Вона працювала на ринку, продаючи овочі, а ночами підробляла, миючи підлогу в супермаркеті. Я бачив, як її руки тремтіли від втоми, спина боліла, а очі були червоні через постійне недосипання. Ганна була найкрасивішою дівчиною на нашому курсі, і хлопці бігали за нею натовпами. Вона навіть виграла титул “Міс Університет”. Одного разу під час іспиту вона підсіла до мене і запитала:
— Таке складне питання…
З того часу я допомагав їй з усіма іспитами, і завдяки цьому вона все здала. Якось увечері Ганна вирішила подякувати мені та запросила в кіно. Це було початком наших стосунків – поцілунки, обійми. На ранок я прокинувся в її ліжку і зрозумів, що вона тепер моя. Ми не стали затягувати з весіллям – я зробив їй пропозицію одразу після четвертого курсу.
Мене тішила думка, що така королева, як Ганна, обрала мене. Це підняло мою самооцінку до небес. Але було одне питання – де ми будемо жити? Батьки Ганни не сприймали мене серйозно, вважали мене “бідняком” і думали, що я нічого хорошого їй не дам. Тож я вирішив звернутися до своєї мами.
— Добре, сину, я віддам тобі квартиру. Але тут треба зробити ремонт, – сказала мама. Вона вирішила переїхати на дачу, щоб не заважати нам, хоча в її голосі відчувався сум. Та вона просто не могла вчинити інакше, адже я її син.
Ми переїхали до квартири після весілля. Батьки Ганни подарували нам (вірніше, їй) нову машину, але я не мав права на ній їздити.
— Це моя машина! Ти ще її пошкодиш або вріжешся в дерево, — казала Ганна. — Їдь на роботу трамваєм і не витрачай бензин!
До мами на дачу я їздив рідко, але щоразу, коли намагався туди поїхати, Ганна вигадувала відмовки: “У мене манікюр, зустріч з подругою, день народження в кафе”. Вона постійно намагалася змінити мої плани або змусити мене відмовитися від поїздки. Іноді мені доводилося піддаватися, бо знати, що інакше буде скандал, і я ночуватиму на матраці.
Ганна зовсім не розуміла, що моя мама старенька і живе на пенсії, ледь зводячи кінці з кінцями. Вона думала лише про себе. А я весь час думав про маму. Тож я вирішив подати на розлучення.