«Та кому вона потрібна?» — Гриша зневажливо говорив про дружину, але Ася все почула і прийняла своє рішення

Ася і Гриша жили гірше звичайного. Дівчина віддавала всю свою зарплату на оплату комунальних послуг та іпотеки, а чоловікові залишалося лише купувати продукти. Одного разу Гриша, сидячи на кухні та неохоче ївши макарони, раптово вдарив кулаком по столу й роздратовано сказав:

— Набридли мені ці макарони! Ні шматка м’яса хоча б? Я чоловік чи хто? Кожен день одні злиплі макарони!

— У нас немає грошей на інші продукти, — відповіла Ася.

— Немає грошей, тому що ти витрачаєш мою зарплату на ці салони краси! Треба думати головою, перш ніж спускати гроші на нісенітниці.

Ася подивилася на свою стару футболку з дірками і звичайні гелеві нігті. Вона нічого не сказала, адже подібні розмови траплялися майже щодня. Дівчина відкладала по копійці з кожної зарплати, щоб купити собі нову куртку. Її старий одяг вже не просто вийшов з моди, але й буквально розвалювався. Вона зрозуміла, що про нову куртку можна забути. Тому купила трохи фаршу і приготувала котлети для чоловіка.

— Фу, це гидота! — сказав він, відламавши шматок котлети. — Тут більше хліба, ніж м’яса. У шкільній їдальні й то смачніше годують.

Ася заплакала. Вона намагалася з усіх сил, ночами не спала, намагалася знайти вихід зі складної фінансової ситуації, а чоловікові, здавалося, все було байдуже.

Одного разу Ася зайшла в кафе, щоб передати документи від свого начальника їхньому партнеру. Несподівано вона побачила Гришу, який сидів з другом за багатим столом. Ася підійшла ближче й почула частину їхньої розмови.

— Ну, так, люблю смачно поїсти й красиво одягатися. А що тут такого? — сміявся Гриша. — Я їй тільки половину зарплати даю, а вона думає, що я так мало заробляю.

— Не знаю, це неправильно, — сказав його друг. — Ти ж так скоро дружину втратиш.

— Та кому вона потрібна така? Живе зі мною — і досить, — відповів Гриша, насолоджуючись стейком.

Після цього Ася повернулася додому, зібрала речі й переїхала до гуртожитку. Там вона платила мінімальну орендну плату, але жила добре. Ася їла мало, не залежала від салонів краси, і могла носити один і той самий одяг рік. Незабаром вона зустріла хорошого чоловіка, який перевернув її життя догори дриґом. Ася, нарешті, відчула себе коханою і тендітною жінкою.

А що ж Гриша? Йому неодноразово приходили штрафи за несплату іпотеки, бо він або забував, або не мав можливості оплатити її сам. Він кілька разів вибачався перед Асею й просив її повернутися, але Ася жила занадто добре, щоб повертатися на саме дно.