Літня бабуся стояла біля дороги й продавала носові хусточки та шкарпетки, сподіваючись заробити хоч трохи грошей. Ішов сніг, і надвечір стало зовсім холодно. Кілька машин проїхали повз, не зупиняючись, поки з великої чорної іномарки не вийшов чоловік близько 40 років із дорогим телефоном та товстим гаманцем.
— Бабусю, скільки коштує цей шарф?
— 50 гривень, за 40 віддам… — відповіла бабуся.
— Чому так дешево? — здивувався чоловік. — Я бачу, що це ручна робота, а вона завжди коштує дорого.
— Ой, синку, я просто віддаю за безцінь, аби мати хоч трохи грошей, — зітхнула бабуся.
Чоловік помітив, що машини проносяться надто швидко, і ніхто не звертає уваги на бабусю. Він вирішив купити всі шкарпетки та хусточки, заплативши по 50 гривень за кожну річ. Потім він запропонував підвезти її додому, бо надворі стало темно та холодно.
— Сідайте в машину, я вас відвезу, — сказав чоловік. — Не хвилюйтеся, я вас не вкраду. А хто ж краде після того, як купив шкарпетки у бабусі?
Дорогою він дізнався про тяжке життя бабусі. Двадцять років тому вона втратила дітей і ледве зводила кінці з кінцями, в’язала шкарпетки з вовни, щоб продати їх і купити ліки. Чоловіка це глибоко зворушило, і він вирішив допомогти їй.
Наступного ранку він повернувся до будинку бабусі з кількома сумками, наповненими ліками, продуктами та теплими речами. Він також найняв робітників, щоб полагодити дах і встановити бойлер для гарячої води. Бабуся була переповнена вдячністю та щастям.
Правду кажуть, що янголи-охоронці існують, просто вони не мають крил.