Арабелла нещодавно усвідомила, що може спілкуватися зі своїм батьком. Вона весело гулить, дивлячись на тата своїми чудовими очима, не підозрюючи, що тримає його серце у своїх маленьких ручках. Зак, її батько, зовсім не проти цього. Він дуже щасливий тато!
Зак розслабляється, піднімає ноги й тримає свою дорогоцінну доньку на руках, насолоджуючись моментом. Час ніби зупиняється між батьком і донькою, і єдине, що має значення, — це їхній обмін почуттями. Арабелла «розмовляє» мовою малюків, але Зак чудово розуміє її. Кохання не звертає уваги на те, як його виражають, якщо воно відчувається.
Snicky58 погоджується з цією думкою, кажучи:
«Яке солодке немовля». «Вона, безсумнівно, намагається сказати: „Я люблю тебе, тату“».
«Це чудова здорова дитина!» — зауважив інший спостерігач. «Вона гріє наші серця, і вам дуже пощастило».
Матерів часто хвалять за їхні старання, і це справедливо. Вони виношують дітей дев’ять місяців, народжують, залишаються без сну вночі й виконують більшу частину брудної роботи. Батьків же часто сприймають як годувальників, які йдуть на роботу, повертаються додому й граються з дітьми, перш ніж повторити цикл наступного дня.
Експерти виявили, що батьки також мають здатність до турботи.
Вебсайт Parents опублікував дослідження на цю тему.
Згідно з даними психолога Марші Кайц з Єврейського університету в Єрусалимі: «Коли їхні зір, слух і нюх були заблоковані, матері й батьки, які провели хоча б одну годину зі своїм новонародженим, були однаково вмілими в ідентифікації дитини, торкаючись лише до тильної сторони її руки». А Росс Парк, доктор філософії, керівник Центру досліджень сім’ї Каліфорнійського університету в Ріверсайді, спостерігав батьківські тенденції у дітей у перші два дні життя. Після багаторічних досліджень він дійшов висновку, що чоловіки настільки ж чутливі, як і жінки, до сигналів дитини й здатні правильно реагувати на них.
Якби була можливість, Зак залюбки залишався б вдома з Арабеллою. Поки мама насолоджується заслуженим днем у спа, цей тато охоче нагодував би й доглядав свою балакучу донечку.
Вона така мила! Ці рум’яні щічки такі пухкі, що їх хочеться цілувати. А те, як вона рухає ніжками й витягує їх, коли гулить до тата, — це надзвичайно мило!
Зак діє абсолютно правильно. Він спілкується з нею й тримає фізичний контакт. Це сприяє розвитку відносин дитини з батьками. Це невидимо, але воно є.